Вселенная ДобраЯ сотворю себе Вселенную Добра,Где мысль чиста, любовь свободно льётся, Где наше сердце радостно смеётся: – Я сотворю себе Вселенную Добра! Вселенную Добра, где смерти больше нет, Глаза глядят доверчиво и ясно, Где всё цветёт, где всё вокруг прекрасно – Я сотворю себе Вселенную Добра. Там будешь Ты и ты, Там будем мы В водовороте нежности кружиться, Там – вечный свет, всё, наконец, свершится! – Я сотворю себе Вселенную Добра. Ранкова молитваЯк вранці очі відкриваю,Тебе я кличу, мов дитя: «Прийди до мене, я благаю, И поведи мене в життя». І Ти з’являєшся миттєво І виправдовуєш мій день, Коли у вирії життєвій Хоч щось зроблю я для людей. Любов Твою несу усюди. Як Ти бажаєш – я роблю, А ввечері молитись буду – Побачу усмішку Твою. Розмова з БогомТяжкий шлях моєї душі –І вона, мов дитина, ридає. А Ти підіймаєш ії І в очі ії зазираєш: – З важкою роботой змірись, Шлях вгору легким не буває. Не плач, душе, а усміхнись, Твій іспит підходить до краю. Ти сяяти будеш, як Я, Коли осягнеш Мою силу… – Твоє я приймаю Буття І дякую, Господи милий! Відчув Ти бажання моє – На ранок осягнення схоже, Де сонце повільно встає… Ти тільки всміхнись мені, Боже. МолитваТи хочеш, щоби стали ми святі,Щоби в душі не мали жодній плями. Тоді світи, о, Господи Святий, Щоб бачити всі рівчаки та ями. Нехай в мені засяє та Любов – космічна, неосяжна! Хай засяє! В Тобі її зачерпну знов і знов, Бо іншого шляху я і не знаю. Ти хочеш, щоб змінили ми життя, Та віру мали без кінця та краю, Тоді очисти серце від сміття, Бо іншого шляху я і не знаю. Засяй у серці, розум освяти, І дай же спокій, Боже, я благаю. Синівство наше Ти благослови, Бо іншого шляху я і не знаю. З Тобою знову стали ми дітьми. З Тобою знову щире серце маєм, Візьми за руку, виведи з пітьми, Бо іншого шляху я і не знаю. Небеса ЛюбовіДивлюсь на Твої небеса –Яка ж то святая краса! А зорі, як очі Твої, Вони промовляють мені, Вони промовляють без мов Поринуть у Божу Любов. Я руки до них простягну, Любові на мить досягну – І миті цієї мені Достане на всі мої дні. г. Киев |
